"з 16 на 17 листопада"

Снилося, що я у Бориславі. Важко згадувати те, що снилося, бо я вже якось закинув цю справу. Зараз хочу відновити записування, відновити практикування, відновити появу свідомих сновидінь. Тож довколо темно, мабуть, вечір або ніч. Я стою біля машини, поруч зі мною Віталік, Олег, Коля і Роман. Роман щось розказує, Коля теж розмахує руками, а Олег тримає в руках щось схоже на торт. Видно, я не вчасно. Мене, як виявляється, не запросили. Та нічого. Я заходжу до Віталіка додому, там бачу його тата (думаю розказати йому про епізод з життя, коли я йшов по дорозі біля першої школі, а він їхав у своїй блідо-жовтій машині, їхав і дивився уперед, не завбачивши мене. Але я відкинув таку думку, бо (?) він не згадає, адже я не в реальному світі (?). Тоді так подумав і забув про це, очевидно вирішивши, що це незначна подія), бачу його маму, бачу свого тата й маму. Тоді підходжу до тата й питаюся: "Коли додому?". Він дивився тоді по телевізору футбольний матч, мабуть, "Україна - Франція". Україна, здається, програвала. Він запитав чи я теж ставив у букмекерській конторі? Я відповів, що ні, просто хочу додому, подумки додаючи, що мені не подобається ця компанія. Ні, я радий бачити Віталіка тата, але хочу піти геть звідси.