Отож сниться мені, що я іду по коридору, мабуть, по якомусь вокзалу (я так думав). Відчуваю ніби наївся чогось колючого, а воно стало у горлі і ні туди, ні туди. До того ж ця, умовно кажучи, колюча штука почала рухатись. Я зрозумів, що тих штук багато: були менші і більші. Більші, як я розумів, скоро вилізуть з горла, а менші десь там повзали під шкірою, і рухали своїми бридкими тоненькими ніжками. Приблизно на цьому моменті я зрозумів, що це павуки. Далі по коридору, по якому я рухався не зупиняючись і не сповільнюючи темп, я побачив рекламку аптеки. Зайшов всередину.
В аптеці нікого не виявилося.
Я сам на сам зі своїми павуками.
Більші павуки почали вилазити з горла і огидно рухатись. Я швидко раз за разом запихав праву руку в рот і витягував по одній великій штуці. Ця штука була розміром з мою долоню. Коли я стискав її в кулаці, то чітко відчував контури тіла цієї потвори. Я безжалісно кидав їх у сторону. Знову випихав і кидав. Випихав і кидав. Кидав і кидав.
Прокинувся.
В горлі пересохло.
